Unknown

Папа та його італійські прибічники під час недавньої виборчої кампанії в Італії перевершили в мерзотностях самих себе. Всі сім смертних гріхів були мобілізовані папою на допомогу реакції та її американським протек­торам, а коли до рук ватіканських грачів попали перші козирі, вони вирішили приступити до остаточного розигра- шу і дали сигнал до терору. Чотири кулі, випущені рукою найманого вбивці в груди вождя робітничого класу Іта­лії *, були сигналом до нової Варфоломіївської ночі, уго­тованої Ватіканом усім антифашистам. Тільки рішуча відсіч італійського народу розстроїла криваві плани «апо­стольської столиці»...

В залежності від ситуації папа змушений дещо змі­нювати у своїх планах. Але одне залишається незмінним: антирадянська політика, що диктується абсолютно дикою, фанатичною ненавистю до нашої країни, до нашої Ра­дянської держави, до нашого радянського народу. Цій політиці ватіканські мракобіси підпорядковують кожен свіц задум, кожен свій крок. Кілька років тому вони виряджали Гітлера в похід на Москву. Сьогодні вони з таким же завзяттям допомагають даллесам розпалювати полум’я атомної війни. Охоплені невиліковною «слабістю» до німецького броньованого кулака, вони роблять все можливе, щоб звести нанівець результати перемоги наро­дів над гітлерівською Німеччиною. Те ж саме роблять маршалли? Тим краще для Ватікану! Пій XII у своїх посланнях підбурює німців до реваншу; мюнхенський кардинал Фаульгабер розповсюджує папські заклики ба­гатотисячними тиражами. У салонах рурських промислов­ців, яких опікує Уолл-стріт, шелестять кардинальські мантії, плетуться майстерні тенета інтриг, закладаються вогнища все нових і нових змов, виймаються з могили упирі нацизму. Робиться ними все найпідліше, наймер- зенніше заради одного: заради нової війни, нового хре­стового походу проти Радянської держави і країн народ­ної демократії, які йдуть з нею нога в ногу.

Ватіканські ідоли прагнуть крові...

Нещодавно на таємній нараді 14 кардиналів обох пів­куль було оголошене папське послання, яке є офіціаль­ним оголошенням війни світовій демократії:

«Католицька церква не може стояти осторонь від по­літичної та ідейної боротьби, яка розділила світ на два табори...»