Unknown

Кожен уродженець Закарпаття знає, хто споконвіку зазіхав на його землю і волю та з ким доводилося на­шим предкам раз у раз вести смертну борню: це ні­мецький феодал та римський годований чернець. Це вони сплюндрували нашу країну, це вони віддали народ Закар­паття в кабалу мадярським поміщикам і жандармам, це вони вогнем і мечем, брехнею і підступом намагалися по­збавити нас нашої рідної мови, це вони хотіли відділити нас китайським муром від наших єдинокровних братів по той бік Карпатських гір; це вони разом з українськи­ми панами і підпанками кинули наших селян у безпро­світні злидні.

Радянська Армія розгромила імперію Гітлера і визво­лила Закарпатську Україну з-під фашистського ярма. Смертельні вороги нашого народу аж ніяк не хочуть при­миритися з цим фактом, прагнучи знову надягти на нас феодально-папське ярмо. Однією з головних агентур сві­тової реакції лишається, як і була в минулому, греко-ка- толицька, тобто уніатська, церква. Служителі цієї церкви, у величезній більшості — вовки в овечій шкурі — століття­ми обдурювали й баламутили наших людей.

Інтереси нашого народу, нашої держави їм чужі; во­ни й лишаються тим, чим були весь свій вік: агента­ми іноземної, ворожої нам сили, а їх політика — це по­літика Ватікану й усіх зв’язаних з ним реакційних держав.

Добро нашого народу, майбутнє наших дітей вимага­ють від нас нещадного викриття ватіканської агентури, цього гадючого кубла, яке впродовж свого існування несло нам тільки руїну і смерть.

Крайня вже пора, щоб сліпі прозріли, а видющі сказа­ли своє рішуче слово. Треба розповісти збаламученим усю правду про уніатську агентуру ворога, бо лише таким чином вони зрозуміють правду, й це допоможе їм визво­литися від впливу Ватікану.

Боротьба закарпатських українців за національне ви­зволення здебільшого набирала форми релігійної бороть­би, бо споконвіку вірою закарпатців була православ­на віра, а іноземні завойовники нав’язували їм католи­цьку віру і зверхність римського папства. Православна церква була противником римських узурпаторів, і її во­ни ненавиділи якнайлютіше, бо за нею йшли народні маси.