Читаем Unknown полностью

«Святі отці», ці безсоромні лицеміри, користолюбці й здирники, що на їх руках ніколи не висихала неповинна людська кров, від незапам’ятних часів умовляли католи­цьких королів винищувати православні народи й руйну­вати їхні держави, обіцяючи їм за те загарбані ними землі і маєтки. Вже в 1352 році, тобто майже 600 років тому, папа Климентій VI написав угорському королеві Людовіку листа, в якому він заохочує його піти війною на «шизматиків» (так називають папи православних) й обіцяє йому за це «всі ті області, міста й села, що їх він з допомогою божої десниці відбере у православних та невірних».

Зрозуміло, що першою жертвою цієї політики Риму мав впасти невеликий карпатський народ, стиснутий з двох боків мадярськими й польськими феодалами. В 1471 році папа Єіікст IV шле свого кардинала до ма­дярського короля Матвія Корвіна, і папський агент умовляє короля «викоренити й винищити в Угорщині всіх руських єретиківу кожного зокрема і всіх в сукупності

,
звідки б вони не походили».

На щастя, не вдалося ні папі, ні угорському королеві «викоренити й винищити» наших предків. Навпаки, були роки, коли католицьким тиранам доводилося в паніці вті­кати від справедливого народного гніву. Так було на початку XIV століття, так було й через 200 років після того, під час повстання угорських і карпатських селян, очолюваних Юрієм Дожею. Лише після довгої боротьби шляхті пощастило втопити в крові ці повстання. Юрія До­жу єзуїтські садисти живцем спекли на розпеченому за­лізному кріслі, а інших ватажків повстання нагодували перед стратою м’ясом замученого...

НАРОДЖЕННЯ ЗРАДИ

На початку XVI століття серед обурених папською тиранією народів Європи починається рух, відомий в істо­рії під назвою Реформації. * Все нові і нові країни рвали зв’язки з Римом, шкереберть летіли вигадані папами дог­ми, катастрофічно зменшувалася кількість овечок «свято­го отця», а разом з тим висихало й джерело його величез­них прибутків. Здавалося, пробила остання година пап­ської держави.

Перейти на страницу:
Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже