Диригент

— Я цілком певен, що він не мав змоги поїхати. У цьому немає нічого дивного. Таке часто буває. Не забувайте, що йдеться про поліціянтів, пожежників, парамедиків. Останньої миті трапляються надзвичайні ситуації, і вони змушені скасувати поїздку. Перемикання.

Джонсон попрощався з Мейґсом і розвернувся до своїх колег.

— Куди ж подівся Нельсон?

— Я скажу вам, куди подівся Нельсон, — відповів Шарбу. — Він тут, у Новому Орлеані. Ви ж чули, що сказав його начальник. Він був на всіх місцях події, всюди, де сталися вбивства. І той факт, що часом він прибував раніше, а часом — пізніше, не виправдовує його, а, навпаки, викликає підозри. Самостійні подорожі дозволяли йому вислизнути з-під контролю групи. Нельсон мав достатньо часу, аби скоїти всі ті злочини.

— Я згодна. — З телефона долинув голос Такер. — Ці виїзди — лише привід вільно пересуватися, пояснити свою відсутність як на роботі, так і перед групою. Він — поліціянт, має посвідчення рятувальника, може безперешкодно подорожувати у враженій стихійним лихом зоні. Якщо ж хтось попросить його показати документи, він удасть із себе героя, який вирішив приєднатися до своєї групи останнім, зважаючи на серйозність ситуації.

Дюпре задумливо слухав її, осмислюючи інформацію.

— Джонсоне, що ви думаєте з цього приводу?

— Мені здається, що ми поспішаємо. Треба перевірити, чи збрехав він. Може, щось завадило йому приїхати. Деякі нюанси лишаються незрозумілими. Втім, якщо припустити, що це одна з версій, я схильний прийняти її...

— Так, — погодився Дюпре. — Попервах я теж відкидав цю версію. З одного боку, групові виїзди допомагають йому потрапити на місце події, але, з іншого боку, передбачають певний контроль. Я думав, що було б проблематично втекти й бути відсутнім достатньо часу, аби встигнути скоїти злочин. Однак, зважаючи на нові дані, я бачу, що це легше, ніж мені здавалося: він міг набрехати, що виконував інше завдання або його кудись покликали. Якщо волонтери підкоряються наказам місцевої влади і групи розділяються, сумніваюсь, що хтось може контролювати переміщення товаришів, за винятком напарника, і навіть Мейґс певен, що Нельсон і його напарник не завжди були разом — іноді вони розходилися. Наведу конкретний приклад: спробуйте уявити, чи було б складно Філу Лоренцо, який наразі покинув лікарню «Черіті» і прямує до стадіону «Superdome», відбитися від групи й зникнути на. Як гадаєте, скільки часу він би витратив, якби виїхав із бази до місць проживання жертв, убив їх і повернувся назад?

Пролунав металевий голос Такер. На кілька секунд зв’язок пропав, але зрештою відновився.

— Для вчинення вбивства вистачає двадцяти-тридцяти хвилин; щонайбільше — однієї години. Завдяки свідку ми знаємо, що все відбувається швидко. Він відлучається, робить свою справу і забирається геть. Такий сценарій влаштовує вбивцю цього психотипу. Ймовірно, що він здійснює попередню підготовку до злодіяння, але, досягнувши мети, не відчуває злорадства, що суперечило би його бажанню «очистити» жертв, представити їхню загибель як один із сумних наслідків стихійного лиха. Інше питання — скільки часу йому потрібно на переміщення. Під час урагану це непросто, і слід взяти до уваги, що в усіх випадках він мав дістатися першим до місця злочину, випередивши всі пошуково-рятувальні служби. Не забуваймо про відсутність зв’язку, зруйновані дороги, якими не можна їздити... Безперечно, самостійне пересування — доволі складне завдання, хоча ми ще не знаємо, за якими критеріями він обирає ту чи іншу родину.

Дюпре спостерігав за Амаєю, поки слухав аргументи інших агентів. Вона мовчки стояла осторонь, прихилившись до перегородки з таким виглядом, ніби ось-ось впаде. За останні години з нею сталася якась зміна. І причина полягала не тільки у фізичній втомі. Обличчя було похмурим, оточеним сіруватим ореолом, що зазвичай виникає, коли людина розуміє щось важливе. Дівчина неначе розкрила таємницю, про яку ніхто не знав. Поки її колеги розмовляли, вона заціпеніла, втупившись поглядом у землю, немовби накопичуючи енергію для напруженої мисленнєвої діяльності.

— Саласар. — Дюпре запросив її висловитися.

Вона ступила крок вперед. На відміну від змученого лиця, її голос був чітким і рішучим.

— Ми погоджуємося з тим, що диригент і Мартін Ленкс можуть бути однією особою.

Всі кивнули.