Диригент

— Усі мешканці Луїзіани знають, хто такий Самеді, — зазначив Шарбу. — Самеді, або Барон Субота. Один із лоа у релігії вуду.

Лоа смерті. Злий дух, якому приписують найстрашніші звірства. Ви тисячу разів бачили цей костюм на карнавалах або святкуваннях Хеловіну. Скелет із запалими очницями: на голові циліндр, а в зубах — сигара; іноді його зображують одягненим у смокінг або фрак. Я певен, що всі діти зможуть опізнати його. Це відомий персонаж нашого фольклору, хтось на кшталт ірландських зелених чоловічків. — Шарбу витримав паузу і глянув на Булла. — Хто ж не знає

легенди про Самеді, таємну організацію, Чорний Будинок або Чорну Церкву, як декотрі називають її. Гадаю, усі поліціянти Луїзіани чули звинувачення на адресу Самеді, коли йшлося про загадкові злочини, які не мали жодного логічного пояснення. Неможливість пролити світло на зникнення деяких осіб викликала у слідчих підозри, що діяло кримінальне угруповання, яке спеціалізувалося на педофілії, проституції неповнолітніх, торгівлі малими дівчатками. Та я вважаю, що Самеді не існує, — уточнив детектив. — Одна з бабусиних казочок для поліції. Байка про злочинну організацію — таємну і могутню, — на яку можна звалити провину за всі нерозкриті справи. Примара. Жодне офіційне розслідування не виявило доказів її існування.

Булл висловився менш категорично:

— А я завжди вірив, що у цих легендах є дещиця правди. Як відомо, багато злочинних угруповань роками тримаються у тіні, тож їхнє існування неможливо довести (завдяки своєму маскуванню вони, напевно, і процвітають). Щось подібне трапилося з «Самеді»: чутки про тіньову діяльність відповідали дійсності, а все інше, безперечно, було фантазією. Довгий час я вважав, що це вигадана, уявна організація. Аж поки не прийшов Джером Ліретт. Джером розповів нам, що вночі, на світанку, до його оселі вдерлися кілька чоловіків. Це сталося відразу після проходження урагану. Так само як і зараз. Окрім Джерома й двох його помічників, у будинку перебували його мати, бабуся, сестра та дві її подруги. Світла не було, телефон не працював, однак дім добре витримав натиск бурі. Аж раптом почувся гучний тріск. Усі подумали, що торнадо — частина «хвоста» урагану — вибив двері. Незнайомці, які увірвалися всередину, відразу ліквідували двох помічників Джерома пострілами у голову. А потім з’явився Барон Субота власною персоною. Його супроводжували троє спільників. Джером сказав, що вони мали «дивний вигляд», проте відмовився описати докладніше. Не зважаючи на несамовиті крики жінок, поплічники Самеді оточили дівчаток і виштовхали їх надвір. Тим часом Барон — або чоловік, переодягнений у Барона Суботу, — стояв посеред кімнати, з явним задоволенням спостерігаючи за довколишнім хаосом. Здавалося, вся ця метушня неабияк розважала його. Мати та бабуся Джерома спробували завадити нападникам, але їх безжально повалили на землю. Бабуся миттєво померла, а мати відбулася переломами руки й ключиці. Ридаючи, Джером зізнався нам, що не чинив опору. Він буквально скам’янів, страх паралізував його. Коли нападники вийшли через ті самі двері, якими скористалися раніше, він чув лемент сестри. Нажахана Медора кликала його на допомогу, але він нічого не міг вдіяти.

Джером сказав, що її крики навіки закарбувалися в його пам’яті. Ми попросили його пройти тест на детекторі брехні, хоча в цьому не було потреби: вочевидь, він вірив, що казав нам правду. Ліретт почувався приниженим і розбитим горем. Не підлягало сумніву, що він надзвичайно соромився і вважав свою слабкість ганебною. Жоден дилер його рівня не віддав би прокуратурі половину власних прибутків без поважної причини. Ми перевірили надану ним інформацію.

У місцевому відділку ця справа розглядалась як зведення особистих рахунків між наркоторговцями. Джером повідомив шерифу, що рано-вранці до його домівки проникли кілька чоловіків, вбили його друзів і бабусю, а також важко поранили матір. Він нічого не сказав про зникнення Медори та інших дівчат. Коли шериф спитав його про сестру, він відповів, що дівчина гостювала у родича в містечку Сан-Бернар. Тіла двох помічників Джерома зберігались у морзі Сан-Габріель. Шериф видав дозвіл на перевезення тіла Амелії Ліретт, бабусі Джерома, до місцевої покійницької. На трупах виявили травми, описані потерпілим. Подруги Медори не повернулися додому.