Диригент

Власниця на мить зупинилася й увімкнула телевізор, обравши якийсь інформаційний канал. На екрані з’явився всюдисущий образ урагану, що звивався над океаном, утворюючи велику петлю в повітрі. Задоволено кивнувши, вона розвернулася до дверей і, відчинивши їх, побачила на порозі агента Джонсона. Той тримав під пахвою вісім тек із матеріалами, роздрукованими у поліцейському відділку. Амая мовчки вказала на великий письмовий стіл біля вікна. Потім взяла одну з тек і вмостилася на краєчку ліжка, поступившись стільцем навпроти столу. Перш ніж усістися, Джонсон постукав долонями по планках жалюзі, впустивши більше світла до кімнати.

Їй вистачило двадцяти хвилин, аби проглянути три передані їй справи й забракувати дві з них. У першій ішлося про злочинців, які прикинулися газівниками й, скориставшись фальшивими посвідченнями, проникли в житло родини, що лишилася без газу після зсуву ґрунту. Вони зв’язали батька та матір і били стареньку бабусю, аж доки власники будинку не погодилися віддати їм ключі від сейфа. Друга справа — нічний напад на родину, чиї характеристики збігалися з потрібним профілем. До будинку увірвалася група осіб у каптурах і здійснила пограбування. На додачу зловмисники зґвалтували жінок і змусили главу сім’ї дивитися на них. Весь цей час діти були замкнені в іншій кімнаті. Третя справа була представлена як «вбивство-самогубство». Вісім місяців тому, у грудні минулого року, Джозеф Ендрюс, сорокавосьмирічний мешканець міста Ґальвестон, штат Техас, застрелив свою дружину і двох дітей — дванадцятирічного хлопчика й шістнадцятирічну дівчину, після чого вкоротив собі віку. Родина прожила у Ґальвестоні менше місяця — вони перебралися туди із Сакраменто, тому що батько отримав нову посаду, причому в них не було проблем, пов’язаних з економічними негараздами. Ендрюс мав пристойну роботу: його перевели до іншого філіалу фірми й суттєво підвищили зарплату. Його дружина — відома декораторка, чий блог був дуже популярним у всій країні, і до того ж палка поціновувачка театру, яка приєдналася до аматорської студії, щойно переїхала до міста. Світлина дочки-підлітка була взята з групового знімка, зробленого в її новій школі в Ґальвестоні. Скидалося на те, що вона добре адаптувалася в колективі. Натомість молодший син кілька разів влаштовував конфлікти й дрібні сварки з сусідами. Згідно зі звітом, того дня, коли сталися вбивства, Ендрюс не пішов на роботу. Трупи було виявлено всередині будинку — їх знайшов сусід, який навідався до Ендрюсів, аби спитати, чи з ними все гаразд. Зброя батька лежала неподалік.

До справи додавалося близько десятка світлин. Амая розклала їх на ліжку й уважно розглянула. Трупи розпростерті на підлозі, голови розміщені впритул одна до одної і розвернуті... На зображенні не було видно, чи вказували вони на північ, а пунктирні лінії від принтера заважали роздивитися, чи були на руках сліди від мотузок. Однак її увагу привернуло місце події в цілому. Хоча у звіті нічого не зазначалося про стан будинку, впадав у вічі безлад, що панував у вітальні, — горщики з рослинами були перевернуті, картини криво висіли на стінах. Звісно, це не можна порівняти з руйнівними наслідками торнадо, але...

Амая розставила на ліжку шість знімків місця події у тій послідовності, у якій вони надавалися у звіті, а поряд поклала чотири портрети усміхнених членів родини. Вона запитала себе, чи були ці світлини взяті з вітальні.

— Джонсоне, погляньте на це, — мовила вона.

Він підняв голову, відірвавшись від звіту, з яким працював, кинув його до купи паперів на столі й наблизився до неї.

— Вважається, що того дня батько лишився вдома, аби розправитися зі своєю родиною. Він вистрелив усім у голову, а потім застрелився сам. Але зверніть увагу на положення трупів. Я знаю, що їх лише чотири і слідів від мотузок немає, хоча якість фотографії завадила би роздивитися їх, якби вони були малопомітними. У звіті сказано, що батько стріляв чотирма кулями з револьвера, який знайшли поряд із ним; зброя була зареєстрована на його ім’я.

Джонсон взяв одну зі світлин і підійшов до вікна, аби краще розгледіти її.

— Чи згадуються інші члени родини, яких тоді не було вдома?

— Так, старший син, чий вік відповідає зазначеному в профілі. Його допитали, оскільки він успадкував дім у Сакраменто, будинок у Ґальвестоні й величезну суму грошей, хоча його ніколи не розглядали як підозрюваного. Він мешкав у Сакраменто і, як з’ясувалося, перебував там, коли сталися вбивства. Судячи з усього, він наробив галасу в пресі, розповівши всім, хто бажав слухати, що його сім’ю вбив якийсь незнайомець, а непрофесійні слідчі перекинули відповідальність на батька, звинувативши його у злочині, якого той не скоював.