Диригент

— Профілі вбитих родин збігаються з профілем родини Ленкса. Вік дещо відрізняється, але несуттєво, — визнав він. — Однак вашій версії суперечить той факт, що диригент убиває ще й батька. Якщо Мартін Ленкс є диригентом, очевидно, що він ніколи не вкорочував собі віку. Щось не сходиться.

Слово взяв Дюпре.

— Гадаю, всі звернули увагу на те, що Мартін Ленкс тягнув трупи через весь будинок і зрештою поклав їх у кімнаті, яку поліція Медісона назвала «концертною залою». Я щойно поговорив із Картером — очільником відділу вбивств Медісона. Тоді він був зовсім малим, але його батько керував тим самим відділом, і Картер часто чув від нього подробиці тієї історії. Хоча великий маєток, де сталася трагедія, був знесений, він пам’ятає, що родина Ленксів облаштувала у своїй оселі концертну залу з піаніно й кількома інструментами, яких було достатньо, аби називати цю залу «музичною» з повним правом.

У цьому контексті доречно згадати скрипки, виявлені на п’яти місцях події; співробітник моргу в Кейп-Мей теж бачив скрипку в будинку Міллерів; ще два інструменти знайшли на державних складах, де зберігалися предмети, вилучені з ферм Джонсів і Мейсонів. Додамо до них ті, що їх виявили в домівках родин Ендрюсів і Семюелзів... Поява скрипки є не настільки дивною, щоб вважати її «ознакою стилю» вбивці, і вона не перетворює звичайну кімнату на музичну залу, проте не виключено, що Мартін Ленкс сприймає її як важливий елемент декорацій. Ви згодні, Саласар?

Амая, яка уважно дивилася на Дюпре під час його промови, відвела погляд до центру столу, зосередившись на мерехтливому вогнику, який вказував на те, що апарат увімкнений.

— Я дотримуюсь тієї ж думки, що й Емерсон, — мовила вона, здивувавши Джонсона, який озирнувся і підняв плечі. — Я згодна з усіма вашими аргументами, але насамперед ми повинні визначити, чи є Ленкс диригентом.

Дюпре ошелешено глянув на неї.

— Я вас не розумію. Мартін Ленкс ідеально відповідає профілю вбивці, який ви розробляли.

— Наразі мені бракує даних, аби мати підстави стверджувати те, чого ви хочете від мене, — ухильно відповіла вона.

— Неймовірно, — пробурмотів Джонсон, докірливо звертаючись до Дюпре.

Засмучений, Дюпре дивився на неї, насупивши брови.

— З одного боку, — провадила далі вона, читаючи на екрані надіслані Такер тексти й порівнюючи їх із примірником Біблії, — то міг бути він. Інший вірш із Біблії проголошує таке: «Не залишиться тут каменя на камені, який не буде зруйнований». Одна з типових рис біблійного вбивці — одержимість біблійними текстами або, в разі їх відсутності, містичними посланнями, що скидаються на священні.

У своєму прощальному листі Ленкс розповідає, яких зусиль йому коштувало об’єднувати родину; як він страждав, усвідомлюючи, що все розпадається. Будинок, зруйнований внаслідок стихійного лиха, символізує руїни його власної домівки. Він обирає сім’ю, що здається йому такою ж грішною, як і його сім’я. Він обирає цих людей, аби врятувати їх так само, як врятував своїх рідних, коли вбив їх і відправив прямісінько на небеса.

Джонсон і Дюпре кивали після кожного вимовленого нею слова. З телефонного апарата долинув голос Такер:

— У такому разі, інспекторко Саласар, ви хочете сказати мені, що маєте якісь аргументи проти вашої власної гіпотези? В чому проблема?

— Проблема в тому, що Мартін Ленкс убив свою родину, своїх близьких. Дружину, рідну матір, рідних дітей — синів та доньку, — пояснила вона. — Це перетворює його на типового винищувача власної родини. Ленкса можна віднести до щонайменше двох із чотирьох найпоширеніших категорій винищувачів: претензії на моральну вищість, аномалія чи божевілля, розчарування, параноя. Четверо з кожних п’яти вбивць цього типу скоюють самогубство після вчинення злочину — за винятком тих, які, подібно до Ленкса, почуваються морально вищими за інших людей. Однак, навіть якщо він вижив, що підштовхнуло його вісімнадцять років по тому вбивати родини, які, хоч і мають багато спільного, є дуже різними й до того ж мешкають у різних куточках країни, ніяк не пов’язаних один з одним? Основна проблема полягає в тому, що ми не знаємо, чим займався Мартін Ленкс останні вісімнадцять років. Вбивство цілої родини — гучна подія, навіть якщо злочин скоєно десь у глушині. Ця інформація мала би десь з’явитися, принаймні в пресі. Жодних відомостей немає. Ні в архівах ФБР, ні в архівах поліції штатів. Ми шукали схожі справи по всій країні й не знайшли нічого, крім справи про вбивство родичів Джозефа Ендрюса, що сталося якихось вісім місяців тому. Можливо, Мартін Ленкс убив свою родину, втік і не має стосунку до діянь диригента. Якщо ж він є диригентом, як йому вдавалося так довго контролювати непереборне бажання? Є одна річ, у якій я певна на всі сто відсотків: коли психопат переконаний, що його веде Бог, диявол чи будь-яка інша сутність, його треба якнайшвидше спіймати, бо він ніколи не зупиниться. Чому ж Мартін Ленкс зачаївся і не подавав ознак життя?

Такер перелічила найвідоміші варіанти: