Unknown

П и п ц ь о. Тільки завдяки мені, товаришко Мілено! А Дзупьо начеб і пе знав про те, й перш за все з Рип- цьом розплачується. О!..

Помикевичева. Дзупьо!..

П и п ц ь о. А робота, дорога товаришко і приятелько, була так майстерна, що ні піп, ні Леся не помітили рі­шуче нічого. Так майстерно розкрив суто буржуазну карту. О!

Помикевичева. Ах, так!.. Що ж це... це мусить бути дуже цікава робота. А не маєте ви, пане Пипцю, випадково при собі...

Входить Р и п ц ь о, за ним Д з у н ь о.

Д з у н ь о. Вибачайте, добродійко! Пане Пипцю, по­прошу вас!

Пигіцьо вибігає за Дзунем.

Р и п ц ь о. Пані добродійко, вибачайте!..

П о м икевичев а. Вже втікаєте, пане Рипцю?

Р и

п ц ь о. Я... я зайду на хвилиночку тільки. Я хо­тів принести вам ще одного кокоса!..

З правого боку входить Помикевич.

П о м и к е в и ч. Вибач, Мілено, якщо перешкодив.

Р и п ц ь о. А я...

Помикевичева. Ви зачекайте, пане Рипцю!..

П о м и к е в и ч. Авжеж! Ви зачекайте ще, пане Рипцю! Ви... ви від якогось часу наче перемінились якось, ви навіть симпатичніше якось виглядаєте, повеселішали наче. Невже ж справа так гаразд стоїть?..

Р и п ц ь о. Якнайкраще, пане меценасе, якнайкраще! Уже в найближчому часі приступаємо.

П о м и к е в и ч. Якнайкраш-ч-че? Вибач, Мілено, на хвилиночку!.. (Виходить у канцелярію.)

Р и п ц ь о. Ви... вибачте, пані, на хвилиночку. Я хотів...

Помикевичева. Ви дуже чемні, та це непотрібне, принайменше тепер, пане Рипцю. Я вже маю на сьогодні доволі... Ви обидва дуже чемні, панове, і тому будьте певні моєї дружньої співпраці з вами.

Р и п ц ь о. І ваша стаття...

П

о м и к е в и ч е в а. І моя стаття «Про вплив народ­ної ноші¹ на формування нового світовідчування україн-

' Одягу.— Ред.

ської модерної жінки» знайдеться незабаром у ваших руках...

Входить Пипцьо.

Р и п ц ь о. Товаришу ГІипцю! Товаришка Мілена оцим повідомила мене, що вже цими днями передасть у мої руки свого цінну статтю «Про вплив...».

Пипцьо. Ви помиляєтесь, дорогий товаришу і при­ятелю! Товаришка Мілена передасть статтю в руки голов­ного редактора «Кривавої заграви».

Р и п ц ь о. Як лишень скінчите її, подзвоніть у ка­в’ярню «Помпадур», телефон 25-25! Я там звичайно п’ю правдиву мокка з пінкою.

Пипцьо. Якщо схочете її надрукувати, подзвоніть у цукоршо «Казанова», телефон 45-45. Мені там звичай­но морожене

«Кассате» подають. О!

Входить Помикевич.

Помикевичева. Отже, дозвольте тепер, панове, побажати вам смачного на мокка і морожене.

Рипцьо й Пипцьо. Дякуємо...

Р и п ц ь о. Пані...

Пипцьо мірить зором Рппця.

Рипцьо й Пипцьо. ...товаришко Мілено! (Вихо­дять.)

П о м и к е в и ч. Симпатичні хлоп’ята, жалко тільки, що не зовсім наші вони. Марнуються хлоп’ята без сві­домості національної.