Unknown

У о к е р с. А гарні ранки настали, рідкість це у нас. Ти сьогодні не дивилася на барометр?

Дженні. Він падає. Завтра, здається, ранок буде не найкращий.

У о к е р с. Погано! Ну! Добраніч тобі, Дженні. Завтра каву злагодь сама — вони не вміють її робити.

Дженні. Міцну?

У о к е р с. Як хочеш, мені байдуже.

Дженні. Добраніч, добраніч, таточку!

Уокерс виходить. Оскар виходить із-за котари.

О с

к а р. Дженні, ти поблідла мов полотно.

Дженні. Це так серце б’ється, я його притримати хочу. Притримати хочу! Мм! як воно товчеться! Відчини вікно! Повітря!.. ²¹

Оскар.Джеппі, що цс? Дженні! (Відчиняє вікно.)

Д ж е н н і. Звичайно. Забагато пережила й відпочити пора. (Стає при вікні.) А! (Пауза.) Це, здається, світла з «Циклопа»?

О с к а р. З «Циклопа».

Д ж е н н і. Незабаром порине за обрій, незабаром по­гаснуть світла, заграва встає. Прощай, «Циклопе», про­щай, Оскаре! Відійди, забудь про мене, і хай тобі здається, що Уокерси не існували ніколи. (Дає йому ключ.)

Оскар(пауза). Дженні, чи справді є щось, щось сильніше за нас?

Дженні. Ні, Оскаре, ти сильніший за все, ти силь­ніший за смерть. Не рівня я тобі, і тому — тому мені так скажено б’ється серце.

Оскар(бере її в обійми). Дівчинко русява! Тебе не можна ненавидіти, тебе можна тільки кохати, безтямно, божевільно кохати. (Цілує її.) І тому, тому прощай, Дженні!

Крізь голосник радіо чути голос:

— Папі з синіми очима! Папі з синіми очима! Коман­да вся вже на човнах. Лишився я сам і останнє шлю тобі поздоровлення. Виходячи від вас, я стрінув людину, пі­знав її у темряві і пізнав увесь біль розчарування, розпу­ки. В цю мить я — спокійний. Самітна машина ще пра­цює, корабель пливе назустріч заграві та будьте спокійні. За малу хвилину трісне котел, а тоді — тоді в очах моїх скам’яніє подив для вас, пані. Так, пані синьоока, для вас не варто жити, для вас варто вмерти.

Оскар.Гарція!

Дженні.

Оскаре, Оскаре,— це ж страшне, це ж...

З моря лунає відгомін експлозії.

Дженні.Хуане Гарція! Хуане Гарція! Хуане!..

Оскар. «Циклоп»!..

Дженні(пауза). Ти зрозумів? Гарція дотримав слова...

Оскар(після хвилини).

Тепер розумію. Ти чудна, чудна, дівчинко Дженні! Твоя рука в крові! Дженні!

Дженні. Моя рука? (Пауза.) Вибач, милий, я перед тобою вперше, мабуть, і востаннє збрехала. Ти стрілив влучно. (Довша пауза.)

Оскар.Дженні, скажи — це неправда, це ж неправ­да, Джепні!..

Дженні. Ти стрілив влучно, інакше не могло бути, коли б твоя рука тоді затремтіла, ти б перестав бути со­бою, а я кохаю тебе тільки таким, яким звикла бачити змалку — з гарячим серцем, з очима переможця.

Оскар.Джепні, я в цю мить лікаря покличу.