Unknown

На сигнал, поданий з цієї гори, значна частина уні­атського духівництва взялася не за страх, а за совість виконувати роль постачальників гарматного м’яса для знекровленої армії Гітлера.

Прихильним оком дивився Шептицький на цю каї­нову роботу. Та коли треба було вирядити в дорогу капе­ланів цієї дивізії ландскнехтів, рука знемощілого Шеп­тицького не піднялася вже до благословення. Його охоче виручив у цьому тодішній ректор уніатської духовної се­мінарії і майбутній митрополит Йосиф Сліпий.

Прогітлерівська діяльність багатьох уніатських свяще­ників не обмежувалась вербуванням у ряди яничарів. Вони ще допомагали німцям полювати на молодь та ви­возити її на німецьку каторгу. Вони збирали продукти й одяг для гітлерівських розбійників. Водночас вони під­тримували тісний зв’язок з бандитською УПА і подавали значну допомогу її харцизам, заплямованим, як і їх німе-

цькі господарі, кров’ю багатьох тисяч замордованих жінок і дітей.

16*

Досить згадати, що з 32 гітлерівських делегатур у Львівській області — 15 були очолені уніатськими свяще­никами. Звичайно, ці делегатури були в той же час аген­турами кривавого Бандери.

«ІЗ ГЛИБИНИ ВОЗЗВАХ...»

Трагедія Шептицького починається з хвилини, коли він зрозумів, що уніатська церква, ставши на послуги ненависній цілому світові гітлерівській Німеччині та її націоналістичній агентурі, втратила в масах будь-який моральний кредит. Злий дух, що його так легкодушно випустив честолюбний граф, загрожував поглинути не тільки плоди його понад 50-річної праці, але й... його самого.

Він знав уже, що дні фашистської Німеччини злічені і що тягар, який він узяв на себе та свою церкву, ставши підсобником Гітлера, мусить скінчитися катастрофою, з якої унія вже не підніметься, як не підніметься більше і її берлінський протектор.

Правда, був час, коли Шептицький намагався надо- умити

фюрера: він писав до нього благальні листи, в яких закликав його створити на благо Німеччини принаймні видимість якогось українського Маньчжоу-Го *.

Але Гітлер затуляв вуха. Він категорично відмовляв­ся пустити націоналістичних гелотів ⁵⁴ та їх уніатських жерців далі свого порога.

Граф переконався, що всі його замки, так довго і з таким трудом будовані, були тільки будинками з карт. Союз з німецьким фашизмом не тільки не дав йому бажа­ної слави й панування над душами багатомільйонного Сходу, але й знищив усі мости, які б дали Шептицькому та його церкві можливість втекти з зачумленого фашист­ського острова.