Unknown

Те, що автором Латеранського пакту був монсеньйор Пачеллі, було таємницею полішинеля. Багата досвідом старість в особі Пія XI подала руку молодечій сназі монсеньйора Пачеллі. На результати недовго довелося чекати. Волею папи і його канцлера католицький світ дістає нову організацію, аналогічну фашистській партії Італії, але з непорівнянно ширшим обсягом дії. Вона одержує напрочуд скромну назву: «Католицька дія», та вже перший пункт її програми звучить войовничо і гріз­ною «Організація має на меті здійснювання принципів католицької віри в приватному та громадському житті». Суто політичний характер цієї корпорації не підлягав жодному сумнівові. Це була недвозначна і явна спроба мобілізації всіх вірних католицької церкви під чорними прапорами фашизму, під самодержавним керівництвом господаря 300 ватіканських хоромів. Таким чином, «пас­тир» ставав ватажком, а його вірні — штурмовиками фа­шистських батальйонів. Від жовтих мурів Ватікану по­віяло духом фашистської казарми, а його агентура за кордонами Італії скидалася тепер на кордегардії чорносо- рочників, де роль дежурного фельдфебеля виконували тубільні кардинали, єпископи і прелати.

Настає 1933 рік. Заграва над підпаленим Герінгом рейхстагом стає для диктаторів з Ватікану світлом нової віфлеємської зорі, а Адольф Гітлер — новим, набагато реальнішим від попереднього месією. З благословення папи державний секретар Еудженіо Пачеллі поспішає з дарами. На превелике здивування наївних, Ватікан стає першою державою, яка розпочинає формальні переговори з урядом Гітлера. 20 липня ці переговори завершуються обопільною згодою, і монсеньйор Пачеллі тремтячою від радісного хвилювання рукою кладе свій підпис під кон­кордатом *.

Так почалася ідилія, яка триватиме до останніх днів життя третьої імперії. Недвозначну формулу цій ідилії дав Франц фон Папен у «Фолькіщер беобахтер» від 14 січ­ня 1934 року:

«Третя імперія є першою державою, яка не тільки визнає, але й проводить на практиці високі принципи Ватікану».