Коли Вашінгтонові треба було торпедувати домовленість про поділ Палестини, він дає знак палестинським католицьким єпископам, і ті негайно виступають з протестом проти поділу. Коли по всьому світу пролунав голос протесту проти звірств грецьких ставлеників Вашінгтопа, папа зараз же вживає контрзаходу: він зчиняє галас навколо грецьких дітей, яким нібито загрожує комунізм, та «від свого імені» жертвує в їх користь 120 мільйонів драхм, обачно переказаних напередодні Вашінгтоном на рахунок його святості до «Банко ді Рома»...
...У Пія XII було понад 260 попередників, історія їх життя і діл — це історія крові і ганьби. Навіть у мороці раннього середньовіччя не знайдемо держави, не знайдемо влади, яка б так прославила себе лукавством, лицемірством, зажерливістю, продажністю, таємними і явними вбивствами, грабіжництвом і шахрайствами, як папська держава, як влада «божих намісників». На варті «апостольського престолу» з самого початку його існування стояли всі смертні гріхи. Кожний камінь у цьому піратському гнізді насичений людською кров’ю і людською кривдою. Не було злочину, яким не покористувались би ватажки цього кубла в своєму прагненні до маєтку і влади над народами. Коли цим узурпаторам треба було узаконити їх володіння величезними латифундіями, вони вдавалися до звичайнісінького шахрайства і в масовому порядку підробляли всілякі «декреталії» й «подарунки Костянтина» *. Щоб узаконити свою владу, вони безцеремонно фальсифікували історію і в уста мерців вкладали слова, яких ті ніколи не говорили, а коли хто-небудь намагався заперечити, то миколаї, адріани та йоанни віддавали його в руки ката. В історії Ватікану були періоди, що їх навіть католицькі літописи були змушені назвати «порнократією» (панування повій). Був час, коли папи зуміли підкорити і Англію, і Польщу, і Арагонію, і Сіці- лію, і це був найчорніший період у житті цих країн, бо ніхто не заливав їх так кров’ю, ніхто їх так не грабував податками, таксами, аннатами, десятинами, як преподобні «отці церкви». Заради наживи, ці шальвіри змушували свою налякану паству купувати за великі гроші «відпущення гріхів» авансом. Але й цього було їм мало; тоді ватіканські циніки фабрикують в масовому порядку