Unknown

реліквії: кістки святих, дерево з Христового хреста, пір’я з крил архангела... Папа Олександр VI прилюдно живе з власною дочкою, а приревнувавши до неї власного сина, частує його смертельною отрутою. Коли вкрай продаж­ному й розпусному Інокентієві X * забракло грошей, він оголошує торгівлю хлібом своєю монополією і не цере­монячись прирікає народ на голод.

Велика французька революція завдає папській Содомі і Гомбррі першого серйозного удару, і тільки жандарм Європи Меттерніх витягне папство з дна падіння й роз­кладу та запряже його до воза «Священного союзу» *. Сто років пізніше те саме зробить Вільгельм II заради «Священної імперії».

Правда, часи гегемонії папства минули безповоротно й стих назавжди крик незліченного легіону мучеників, живцем спалюваних на багатті святої інквізиції. Але є ще в світі сили, що поклоняються тому самому сатані, якому на протязі багатьох сотень років поклонялися рим­ські «ченці годовані». Союз цих сил з Ватіканом — при­родний союз, як природною є спілка убивці з розбійником. Щастя людства в тому, що це спілка приречених...

...За рік Пій XII відзначатиме десятиріччя свого пон­тифікату *. Треба гадати, що в цей урочистий день папа не звелить дзвонити у дзвін св. Петра, його-бо дзенькіт звучав би в наші дні як похоронний спів над живим щ е трупом, але все ж таки — трупом. Якщо цей труп в особі Пія XII ще ворушиться, ще вимахує кулаками, кує лихо, плюється слиною і жовчю, то це аж ніяк не мі­няє факту, що в світі виросли також сили, здатні й повні рішучості у слушний час покласти цього трупа в могилу.

ПАПСЬКА СЛЬОЗА

Замалим не трагедія на дві дії та ще й з епілогом

дія і

Папська опочивальня. Його святості не спиться. У две­рі просуває голову кардинал Л я д р о н е.

Л я д р о н е. Ваша святість, містер Теййор уже встав, і він обурений, що ваша святість валяється ще в постелі...

Його святість(притьмом встав й нашвидку одя­гається) , Проси його, сину мій. Скажи: у нас є ідея!

Лядроне зникає. Входить містер Тейлор,особистий пред­ставник Трумена при папському престолі.

Тейлор.Таким чином, містер папа, можна папство проспати!

Його святість. А ми й не спали, сер. Ми дума­ли...

Тейлор.І до чого додумались?..

Його святість довгий час нашіптує йому щось па вухо. Дамнед, непогана ідея! А скільки вона коштуватиме?

Його святість знову пашіптує.

Га!

Його святість все ще нашіптує.

Значить, мокра робота?

Його святість. Сину мій, не маєш бога в серці!.. «Святе винищення» ти називаєш мокрою роботою? Кайся, сину мій...

Тейлор.По-перше, я вам не син, містер папа, по- друге...