Unknown

Розвиток подій в Європі сприяв, здавалося, намірам старого митрополита. В січні 1933 року імперіалістична загарбницька Німеччина повертається до ладу, повер­тається в формі, що перевершує найбільш райдужні надії графа. У важкому тупоті коричневих батальйонів йому вчуваються кроки його другої молодості. Невиліковна хвороба (елефантіазіс) приковує його до крісла, проте граф діє тепер з подвоєною енергією. Його палац стає резиденцією Андрія Мельника — правої руки полковника Коновальця й агента німецької розвідки, що фігурує в картотеці німецького полковника Ніколаї під красно­мовною кличкою «Консул І». Посада управителя маєтків графа полегшує «консулові» роботу на місцях, а митро­политові — зв’язок з Берліном. В рамках «Католицької акції» відбувається у Львові зліт націоналістичної молоді, скликаний митрополитом під лозунгом «Молодь — Хри­стові». Багатотисячна юрба підлеглих Коновальця й Мель­ника пройшла в той день перед Шептицьким, радуючи його очі своїм войовничим виглядом. Цей огляд сил українського фашизму нагадував Берлінові, що в гря­дущому конфлікті на Сході територія між Збручем та Сяном буде, мовляв, для нього ідеальним плацдармом у поході німецьких дивізій на Київ.

У зв’язку зі складенням польсько-німецького пакту націоналістичні терористи припиняють напади на окре­мих представників польської адміністрації; під впливом митрополита «нелояльна» ОУН укладає пакт взаємної допомоги з ультралояльним УНДО. Правда, постріли з-за рогу все ще лунають, але тепер ллється виключно кров українських революційних діячів, кров робітників, селян та прогресивних інтелігентів.

Політичні симпатії й антипатії графа набирають оста­точного вигляду під час громадянської війни в Іспанії. Поштовхуваний ними, він пише й опубліковує адресо­ване до української молоді «пастирське послання», в якому богом закликає її діяти за прикладом франків- ських горлорізів... Про «гітлерюгенд» він поки що мов­чить: ці свої симпатії граф явно-славно продемонст­рує тільки в 1941 році, після загарбання гітлерівцями Львова.

Однак на шляху до цієї такої радісної для нього події чекає його ще важке випробування, що його аж ніяк не можна порівняти з переживаннями 1914—1917 рр., хоч на цей раз «терниста корона» й не оздобить його сивини. Замість сподіваних графом нацистських військ до Львова входять частини Червоної Армії.

В СПОДІВАННІ