Unknown

На Закарпатті уніатська зрада звила собі кубельце набагато пізніше, ніж на півночі від Карпат. Значна частина пануючих тут угорських феодалів порвала зв’яз­ки з Римом і приєдналася до Реформації. В 1526 році ерцгерцог Фердінанд Габсбург коронував себе на ко­роля Угорщини, але оволодіти всією Угорською краї­ною йому так і не вдалось. Угорщина розпалася на дві частини: Габсбурги володіли північно-західною її части­ною, а південно-східна (Семигород тощо) мала свого ко­роля, підтримуваного турецькими султанами.

Як і треба було сподіватися, Габсбурги розпочали своє панування з нещадного переслідування іновірців, головним чином протестантів і православних. У 1561 ро-

ці на мадярські землі прибувають єзуїти з готовим пла­ном фізичного винищення всіх «єретиків». їх звірства викликали заворушення: Угорщина запалала вогнем пов­стань проти німецько-папської навали. В 1606 році про­тестантські повстанці, серед яких було чимало синів на­шого Закарпаття, змусили Габсбургів піти на поступки. Семигород зміцнив свою незалежність, а наявність його збройних сил, які кожночасно могли обрушитися на го­лови занадто вже пильних поширювачів католицизму, змусила єзуїтів вдаватися частіше до підступу, ніж до ножа.

Кардинал Петро Пазман, що в той час очолював угорську контрреформацію, звернув увагу на багатого поміщика, власника Гуменянської домінії, графа Юрія Другета. Між єзуїтом і графом почалися розмови віч-на- віч. Аргументи Пазмана були, мабуть, дуже переконли­ві, бо в результаті відвідин кардинала граф Другет при­йняв католицизм. Які це були аргументи, показали даль­ші події. Новонавернений католик, проінструктований як слід кардиналом, отруює свого родича, володаря Ужго­родської домінії, графа Валентина Другета та його мало­літнього сина Стефана. Результати цього вбивства задо­вольняли і вбивцю, і його натхненника: Ужгородська до- мінія перейшла у руки спадкоємця — Юрія, а кардинал позбувся в особі покійного одного із значних представ­ників Реформації.

Спільний злочин визначив спільну політику. Тепер Другет слухняно виконуватиме доручення Пазмана. Він видобуває гроші з гамана, засновує в Гуменному єзуїт­ську колегію та привозить з Перемишля уніатського єпи­скопа Крупецького, який має прищепити уніатську за­разу на закарпатському грунті.