Рубаї

197Що я закоханий, у тім гріха не бачу.Про це з невігласом я й слів дарма не трачу.Адже кохання мед лікує тільки мужніх,Непомічний він тим, хто має іншу вдачу.

* * *

197Що я закоханий, у тім гріха не бачу.Про це з невігласом я й слів дарма не трачу.Адже кохання мед лікує тільки мужніх,Непомічний він тим, хто має іншу вдачу.

* * *

199Аж поки рук своїх ми дружбою не зв'яжем,Ми лиха нашого не вб'єм, не переважим.Хоч не розвиднілось, ми випиймо, бо сонцеВставатиме й тоді, як ми у землю ляжем.

* * *

200У місті вславишся - не обминеш огуди.В кутку сидітимеш - назвуть зловмисним люди.Ільясом, Хизром будь - не пощадять, тож кращеЖиви самотником і не ходи нікуди.

* * *

201О Майстре, нашого життя первопричина!Чом стільки має вад твій первотвір - людина?Як добре виліпив, навіщо розбиваєш?А вийшла помилка - чия ж у тім провина?

* * *

202Своєї долі ми не зменшим, не примножим -Стрічаймо ж суджене із настроєм погожим!Твої й мої діла, оскільки нам відомо,Переінакшити ми все одно не зможем.

* * *

203

Коли в тобі самім добра і зла зерноI Долею твій шлях накреслений давно,Ти неба не картай, а розміркуй: за тебеУ тисячу разів нещасніше воно!

* * *

204Поглянь на випнутий угору небосхил,Що найкмітливіших утоптує у пил!На дружбу келиха й сулії, що устамиСтулились, поки кров їй витікає з жил!

* * *

205О серце, все збери, що маєш! Край водиСадочок радості собі опоряди -Й побувши у ньому вечірньою росою,Знімись удосвіта й назавжди пропади!

* * *

206

Розумним і твердим у цьому світі будьІ завжди мовчазним у цьому світі будь!I, поки очі є, язик і вуха в тебе,Сліпим, німим, глухим у цьому світі будь!

* * *

207Приємніш пить вино, до гарних залицятись,Аніж в удаваній побожності вправлятись.Коли усіх п'яниць поглинуть має пекло,Хто ж із людей тоді зуміє в рай дістатись?

* * *

208Найкраще пить вино у віці молодім,Укупі з милою, з товаришем своїм.Цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,I пить без просипу - єдине щастя в нім.

* * *

209Доволі мріяти про барви й аромати,

Гидкого й доброго у всесвіті шукати!Хоч ти Земземом* будь і джерелом життя,А прийдеться й тобі нікчемним прахом стати! * Священна криниця.

* * *

210Ця піала вина - всіх вір і раю варта,А крапелька його - вінця Китаю варта.Всіх радощів життя ця дивна гіркота,Що в чарку з глечика я наливаю, варта.

* * *

211У час, коли роса тюльпан укриє сивоЙ фіалка хилиться, трави таємне диво,Як любо глянути на пуп'янок зелений,Що зборочки свої підтикує дбайливо!

* * *