Unknown

Монсеньйор Пачеллі, як стопроцентний, чистокровний єзуїт, мріє про відродження «Священної Римської імперії». Міфічне царство небесне його аж ніяк не влаштовує, він чудово розуміє, що панування над душами лише тоді виправдовує себе, коли воно веде до панування над тіла­ми. Він не переоцінює значення проповідуваного з амво­нів слова: воно тільки тоді зможе відвернути небезпеку соціальної революції, коли за ним стоятиме фізична сила. Цю силу може мати лише «Священна Римська імперія», збудована в серці Європи. Це серце зветься Німеччина, й воно б’ється по-протестантському. Однак Пачеллі знає, що в протестантстві немає вже навіть і сліду будь-якого протесту. Більше того. Він знає, що й поміщики католи­цької Баварії, й промисловці протестантської Рурської області одним миром мазані й одне сповідують «Вірую», що починається зі слів: «Німеччина понад дое». Так, тільки Німеччина, Німеччина Круппа й Стіннеса, Гінден- бурга й Людендорфа могла стати цитаделлю світової ре­акції» лише вона мала силу підняти меч «Священної імпе­рії», і лише Ватікан міг умовити народи, щоб вони схиля­лися перед цим мечем!

Германофільство монсеиьйора Пачеллі не народилося в його голові. Ще папа Лев XIII у розмові з імператором Вільгельмом II виклав точку зору Ватікану на роль Ні­меччини, схвалюючи без застережень імперіалістичні пла­ни юнкерів. Ось слова папи:

«Німеччина повинна стати мечем католицької церк­ви... «Священна Римська імперія» мусить бути відбудована шляхом війни, бо інших засобів нема. Мета цієї війни: 1) витіснення протестантського англійського та масон­ського впливу в Європі й на Заході; 2) федерація всіх центральноєвропейських держав для створення непохит­ної опори проти ^російського й слов’янського вторгнення зі Сходу».

Недвозначно виявляв пронімецькі симпатії і Пій X *, який надіслав тому ж Вільгельмові щирі побажання роз­грому нелюбимої Ватіканом масонської Франції. Два роки по тому Бенедикт XV * поклявся честолюбному Віль­гельмові, що він не тільки молитиметься за його перемо­гу, але й подасть йому всебічну допомогу у створенні «Священної імперії».